Брусок капу Киргизького горіху №27.
Розміри: 90 х 110 х 250 мм. - Приблизно 6 ножових брусків.
Ексклюзивно відібрані бруски для руків'я ножа. Ви отримаєте саме той брусок який бачите на фото.
Ботанічна назва: Júglans régia
Країна походження: Киргизія
Деревина волоського горіху вважається цінною породою, що застосовується для виготовлення високоякісних предметів. Та обставина, що дерева волоського горіха при заготівлі часто викопуються з коренем, зумовлена зовсім не браком деревини. Нижня частина стовбура дерева, що знаходяться іноді глибоко в землі, має бульбоподібні нарости, що використовуються для виготовлення найціннішого шпону зі свилюватої деревини, прикрашеної багатими візерунками.
Ця деревина використовується для виготовлення дерев'яних частин мисливської зброї ексклюзивного виготовлення, меблів, паркету, а також для оформлення інтер'єрів будинків і автомобілів. Унаслідок високої вартості для цих цілей зазвичай використовується шпон.
Розрізняють два види волоського (грецького) горіху: Рівнинний та Гірський. Рівнинний - проростає в сприятливих умовах (практично субтропіки), росте дуже швидко. Деревина такого дерева нещільна, можна сказати пухка, з великою кількістю крупних пор, що пронизують її масив.
Гірський волоський горіх змушений, рости в надзвичайно несприятливих природних умовах (різко-континентальний клімат). Річний приріст такого дерева - мінімальний. Плодоносити в горах горіх починає тільки років через двадцять, не раніше. Як наслідок цього, деревина його щільна, свилювата, пори - мінімальні. Текстура дуже багата і виразна, як по малюнку, так і за відтінками, особливо в прикореневій і комлевій частинах стовбура. Пронизуючі тонкий шар вельми бідних (в сенсі родючості) гірських грунтів, коріння дерева проникають далеко під землю, точніше в щілини між камінням. Там вони поглинають разом з вологою велику кількість мінеральних солей, що знаходяться в гірських породах, які в свою чергу забарвлюють деревину стовбура горіха у відповідні кольори. Темні або чорні прожилки означають наявність в деревині солей марганцю. Надзвичайно ефектний помаранчевий відтінок деревини вказує на вміст у ній солей свинцю.
Ареал проростання гірського горіху: Великий Кавказ (Росія, Грузія, Азербайджан), Тянь-Шань (Киргизія), Ельбурс (Іран), Понтійські гори (Туреччина).
Капова деревина це рідкісний, природний матеріал, який розвивається в вигляді наростів на гілках, стовбурах і біля коріння окремих дерев, переважно листяних порід: дуб, горіх, клен, тополя, але найчастіше - береза. Капи представляють собою місця розростання тісно розташованих придаткових і сплячих бруньок.
Найбільш рідкісним, красивим, міцним і, відповідно, найбільш цінним є гілковий кап, що має невеликі розміри (до 15см в діаметрі) та голкоподібну структуру. Найбільш поширеним, менш щільним і менш цінним є прикореневий кап - капокорінь, який може досягати гігантських (до 1,5 - 2 м в діаметрі) розмірів. Стовбуровий кап займає проміжне положення між вищеназваними різновидами.
Тривалий час вважалося, що кап - це хворобливий наріст на дереві, що виникає від «затиску» бруньок раптовими і тривалими весняними холодами, які часом припадають на вегетаційний період рослини. Появу наростів пов'язували також із зовнішніми пошкодженнями кори на місці однієї з сплячих бруньок.
Однак, вчені дійшли висновку, що кап - явище біологічно нормальне, захисне. В результаті спостережень було встановлено, що здоров'я такого дерева краще ніж у інших, воно більш життєздатне в період весняних заморозків та частої зміни температур, більш стійке до сильного вітру.
